пʼятниця, 12 лютого 2016 р.



Костянтину Мордатенко

Самобутність у кожному слові,
Інтригує ідея й сюжет,
Творчість сповнена болю в любові, -
Ви Вкраїни Великий Поет.

Майстер серце зігріти словами,
Душ цілитель, народний естет,
Потаємне сканується Вами, -
України Великий Поет.

Я зберу всіх емоцій зернини,
Всі слова у подяки букет,
Лиш творіть нові вірші-перлини, -

Ви ж Вкраїни Великий Поет.

                                         © Любов Шевчук


                  


                           ***
Чому українців у інших країнах
Шанують за творчість, знання,
В той час, як талантам ось тут, в Україні
Загрожує невизнання ?

Чому земляків боїмося хвалити ?
Бо прагнемо слави собі ?
Насправді, хто здатний митця оцінити,
Той вивищить душу в юрбі.

Щоби розцвіли українські таланти
В країні і діяли тут,
Потрібно співати для них дифірамби
Й належно цінити їх труд.


                                         © Любов Шевчук




вівторок, 9 лютого 2016 р.

          Молитва
до Марії Магдалини


Маріє Магдалино,
Ісуса помічнице,
Найкраща ученице
З-поміж усіх жінок!
Учителя соратник
В повчанні бідних й знатних,
Тому разом з Ісусом
Зібрала притч вінок.
Ти першою пізнала
Усі Його печалі,
Про все, що наболіло,
Коли він в храмах вчив.
Ти плакала, ридала,
Коли Його розп’яли,
Про страх не пам’ятала
Під тим хрестом страшним.
А інші повтікали,
Бо за життя боялись,
Лиш Ти єдина з учнів
Була постійно з Ним.
Ти була, як ховали,
Ти сльози проливала
Й тужила знов нестримно,
Що мало так прожив.
Ти першою відчула
І кожному сказала,
Як він після розп’яття

Знов по Землі ходив.
Випадків не буває:
Усе це означає,
Що Богом Ти обрана
На місію свою.
Ти все, усе зробила,
Як Мати Божа вчила:
Страждала і любила,
Як люблять у раю.
І кожен скаже нині
Марії Магдалині:
Свята і Величава,
За нас Ти помолись!
В сьогоднішню годину
Вділи нам хоч краплину
Любові, що відміряла
Учителю колись.
Хай серце Твоє сяє
І нас благословляє
На щастя, радість, долю,
На вдачу й добрий лад.
Щоби всю Україну
У праці люди славно,
Як мріяли ще здавна,
Перетворили в сад.
Щоб ми були хоробрі,
Щоби часам недобрим
Не було вороття.
Щоб діти і онуки
Не знали сліз і муки,
Щоб радісним й безхмарним
Було наше життя.

© Любов Шевчук


неділя, 7 лютого 2016 р.


Ідуть до церкви помолитись,
Щоб від гріхів усіх звільнитись.
Лиш тільки з церкви за поріг,
А вже нові прокльони й гріх.


                                      © Любов Шевчук






Є у скнари гроші нині,
Користі від них нема
Ні державі, ні родині
І життя його – пітьма.


                                      © Любов Шевчук





Заздрість душу роз’їдає,
Точить серце, мов хробак,
Розум згодом забирає.
Заздрісник – завжди бідак.


                                      © Любов Шевчук




Розум й хист – це дар небес,
Базис для творіння.
В Україні – це покара
Й привід для гоніння.


                                      © Любов Шевчук